Наші публікації

Використання хмарних технологій як засіб стимулювання самоосвіти, самовдосконалення учнів та вчителів

Сучасний перехід України до інформаційного суспільства, коли до Інтернету може підключись практично будь-яка людина, обумовлює можливість переходу до так званих «Хмарних послуг». Останнім часом впровадження хмарних технологій стрімко зростає, завдяки цьому освіта стає ще доступніше, адже, вчитися можна скрізь: у приміщенні та на відкритій місцевості.

Хмара – це деякий центр, сервер або їх мережа, де зберігаються дані та програми, що з’єднуються з користувачами через Інтернет.

Простим прикладом хмарних технологій є сервіси електронної пошти, наприклад, Gmail, Meta і т.д. Вам потрібно всього лише підключення до Інтернету, і Ви зможете відправити пошту, при цьому додаткового програмного забезпечення або сервера не потребуючи.

Приватна хмара (private cloud) —інфраструктура, призначена для використання однією організацією, що включає кілька споживачів (наприклад, підрозділів однієї організації), можливо також клієнтами і підрядниками даної організації. Приватна хмара може перебувати у власності, управлінні та експлуатації як самої організації, так і третьої сторони (або будь-якої їх комбінації), і воно може фізично існувати як всередині, так і поза юрисдикцією власника.

Публічна хмара (public cloud) — інфраструктура, призначена для вільного використання широкою публікою. Публічна хмара може перебувати у власності, управлінні та експлуатації комерційних, наукових та урядових організацій (або будь-якої їх комбінації). Публічна хмара фізично існує в юрисдикції власника — постачальника послуг.

Гібридна хмара (hybrid cloud) — це комбінація з двох або більше різних хмарних інфраструктур (приватних, публічних або суспільних), що залишаються унікальними об'єктами, але пов'язаних між собою стандартизованими або приватними технологіями передачі даних і додатків (наприклад, короткочасне використання ресурсів публічних хмар для балансування навантаження між хмарами).

Суспільна хмара (англ. community cloud) — вид інфраструктури, призначений для використання конкретною спільнотою споживачів з організацій, що мають спільні завдання (наприклад, місії, вимоги безпеки, політики, та відповідності різним вимогам). Громадська хмара може перебувати в кооперативній (спільній) власності, управлінні та експлуатації однієї або більше з організацій співтовариства або третьої сторони (або будь-якої їх комбінації), і вона може фізично існувати як всередині, так і поза юрисдикцією власника.

Загальною перевагою для всіх користувачів хмарних технологій є те, що отримати доступ до «хмари» можна не лише з ПК чи ноутбука, але також з нетбука, смартфона, планшета, тому що головною вимогою для доступу є наявність Інтернету, а для роботи програмного забезпечення «хмари» використовуються потужності віддаленого серверу; споживачі використовують програми без їх установки. Слід зазначити, що доступ до хмари можуть мати одночасно тисячі людей, що мають права доступу.

Вчителі можуть використовувати хмарні технології для дистанційного навчання, на уроках та позакласній діяльності, а також в методичній роботі.

При цьому реалізуються певні задачі: отримання оперативної інформації, миттєва комунікація із колегами або учнями (відбувається оптимізація часу навчального процесу), поширення власного досвіду, підвищення кваліфікації, ознайомлення із передовим досвідом вчителів.

Ø Характеристика хмаро зорієнтованого навчального середовища: структурованість (систематизація навчальних матеріалів відповідно до навчальних програм)

Ø Гнучкість( вчитель взаємодіє з учнем індивідуально в зручному місці і в зручному темпі)

Ø Інтерактивність( обмін і опрацювання різноманітних даних)

Дистанційна самоосвіта вчителів. За останні декілька років суттєво змінилася методична робота вчителів. Від складання величезних паперових «папок» самоосвіти вони перейшли до хмарних технологій. Вчителі дистанційно навчаються приймаючи участь у вебінарах, майстер-класах, відвідуючи сайти МОН, МАН, преси («Дистанційна Академія» видавництва «Основа», «Osvita.ua» та інші) або блоги інших вчителів. Відбувається швидкий обмін досвідом, стимулюється самоосвіта та самовдосконалення вчителів. Вражає те, що цей процес відбувається не через тиск адміністрації, а за власним бажанням. Часто вчителі оплачують таке навчання власним коштом, розуміючи наскільки важливо отримувати знання та не відставати від учнів в питаннях використання гаджетів.

 «Перегорнутий клас» або «перевернене навчання» – це зворотній

метод навчання, коли лекції та вивчення предмета відбувається онлайн , а домашнє завдання або закріплення матеріалу виконується в реальному класі. Цей метод в Сінгапурі називають методом «продуктивних провалів». Учням пропонується спочатку спробувати розв’язати приклад або рівняння, а тільки потім пояснюють як це зробити. Використовується декілька сервісів для «перегорнутого навчання» . Взагалі, всі хмарні технології, про які далі піде мова можна використовувати для даного методу. Вчителі можуть викладати навчальний матеріал, відео, фотоматеріали у себе на блозі, на сайті навчального закладу, Диску Google або на стіні в соціальних мережах, запропонувати учням ознайомитися з темою, а вже на уроці проводити обговорення, закріплення або опитування. Для контролю навчальних досягнень також можна використовувати ці ресурси.

Онлайн-навчання  – масові відкриті онлайн курси .

Зараз у багатьох країнах світу університети та школи на своїх сайтах та інших освітніх ресурсах завантажують відеолекції, інтерактивний перелік літератури із пропозиціями масових відкритих онлайн-курсів (MOOC) на  Інтернет-платформах, створюючи, таким чином, дивовижно багатий банк даних із різних освітніх напрямів.

З 2009 року в Україні впроваджується науково-педагогічний проект «Дистанційне навчання школярів». В рамках науково-педагогічного проекту «Обласна електронна школа «Школа, відкрита для всіх» на порталі «Класна оцінка» вчителі Дніпропетровської області по різним предметам створили  відкриті онлайн курси для учнів з особливими освітніми потребами.

Хмарні платформи. Єдиний інформаційний простір в освіті планується побудувати  з використанням хмарних технології, які надає компанія Microsoft Україна. Загальноосвітні навчальні заклади для впровадження нових форм проведення уроків, безпечного зберігання даних і електронного обміну даними будуть застосовувати хмарний сервіс Office 365, базовий тарифний план якого доступний для освітніх установ безкоштовно. В Дніпропетровському ліцеї інформаційних технологій при ДНУ імені Олеся Гончара учні, вчителі, батьки та адміністрація ліцею використовують цей сервіс для організації навчально-виховного процесу, миттєвої передачі інформації, спільної роботи над проектами. Створюється тісний зв’язок між учнями та вчителями, оптимізується та суттєво полегшується координація роботи на уроці та позакласній діяльності.

В листопаді 2015 року відбувся  дистанційний майстер-клас “Хмарне портфоліо педагогічної діяльності” в рамках ІІІ міжнародної освітньої онлайн конференції INTEL для України та країн СНД “Нові горизонти ІКТ для сталого розвитку та освіти”. В результаті 67 вчителів України створили власне хмарне педагогічне портфоліо на Google диску. Всі документи, презентації, фотографії та відео необмежений час зберігаються, при роботі інформація кожної секунди запам’ятовується і не може зникнути, як це буває на комп’ютерах. Власник може за бажанням відкрити доступ до перегляду або спільної роботи іншим користувачам.

Хмарна платформа Google Apps Education Edition надає такі сервіси: календар Google, електронна пошта Gmail,  диск Google, сайти Google, диск Google,  Google Docs.

Диск Google – сховище зберігання власних файлів та можливість налаштування прав доступу до них.

Google Docs – сервіс для створення документів, таблиць, презентацій можливістю надання прав спільного доступу декільком користувачам.

Зручність і універсальність доступу забезпечується широкою доступністю послуг. Разом з тим, існують певні проблеми з боку безпеки, коли хмарні Провайдери можуть роками зберігати важливу інформацію на своїх серверах, а кібер – злочинці – перехоплювати інформацію. Звісно, великі хмарні провайдери застосовують всі можливі засоби для забезпечення максимальної безпеки інформації і вкладають кошти в розробку нових, ще більш ефективних засобів захисту, проте поки що не варто зберігати чи передавати особливо важливі документи в «хмари».

·        Ведення блогу.  Блог – (веб-щоденник) це сайт, який є стрічкою записів (постів), які постійно доповнюються, сортируються за часом та датами. Його створювати набагато легше, ніж сайти, тому будь-який вчитель здатний на це. На ньому можна розміщувати текст, зображення, мультимедіа. Блог обов’язково містить можливість залишати коментарі тими хто його відвідує, а тому він є  інтерактивним середовищем спілкування учнів та вчителя. За допомогою цього сервісу вчитель-предметник або класний керівник може збирати інформацію, анкетувати учнів або батьків, виконувати контроль знань, організовувати проектну діяльність або проводити рефлексію після будь-яких заходів. Це ефективний засіб популярізації предмета або своєї діяльності.

·        Використання гаджетів. Га́джет (англ. gadget — річ, пристрій)  — невеликий пристрій,річ призначена для полегшення та удосконалення життя людей.  Гаджети широко розповсюджені  в самых різних сферах: спорт — фітнес-трекери, смарт-браслети, спортивные девайси, в том числі і «розумний» одяг; медицина: електронні пластирі, трикодери та ін. розваги: смартфони, планшети, музичні плеєри, ігровые приставки, окуляри для  віртуальної реальності, а також багато іншого.. Гаррет Ріттер керівник відділу мистецтва в англійській школі Уїллоу, який у 2013 році отримав престижну премію Пірсона за видатне використання технологій під час уроків, підкреслює, що навіть у простому сучасному смартфоні закладено набагато більше комп’ютерної потужності, ніж у космічному кораблі, що доставив першу людину на Місяць.

На уроках  під час виконання короткотривалих проектів учні використовують смартфони, планшети, ноутбуки для пошуку в мережі Інтернет інформації, малюнків, які ілюструють виступ їхньої групи перед класом. За відсутності підручників в смартфонах та планшетах використовується їх електронна версія. Учні навчаються усвідомлено використовувати цифрові технології.

Відеоблогінг. Коли Гаррет Ріттер  запропонував своїм учням зробити серію навчальних відео з використанням студії звукозапису та завантажити їх на You Tube, вони в результаті отримали 185 тисяч переглядів: «Для моїх дітей із бідного району Кардіффа було просто дивовижно використати широкі можливості Інтернету».

 Учні можуть знімаюти на мобільні телефони або планшети домашні досліди, а потім показують на уроці, або під час перерви.

Соціальні медіа. Учні давно вже навчилися інтегрувати соціальні мережі в навчання. Під час роботи над довготривалими проектами вони в групі обмінюються інформацією для виступу або створення презентації. Відбувається процес спільної роботи над проектом.

Якщо використовувати соціальні медіа обережно і з розумом, вони можуть слугувати як корисний інструмент, а не як відволікаючий фактор, як це буває зазвичай.

Група у Facebook або інших соціальних медіа дозволяє забезпечити для учнів простір, де вони зможуть ставити запитання та отримувати на них відповіді. Коли вони повернуться після школи додому і приступлять до виконання домашніх завдань, то зможуть поставити запитання, що їх цікавить на стіні групи, на яке ви як учитель чи хтось з однокласників зможете дати відповідь.

Таким чином, хмарні технології спричинили справжню революцію в освіті, спонукають учнів та вчителів до самоосвіти і самовдосконалення

-Хмарні технології для вчителя-предметника дають змогу-мати доступ до своїх матеріалів і документів будь де і будь коли;

- використовувати відео- та аудіо файли прямо із Інтернету;

- проведення онлайн уроків, круглих столів.

Новітні тенденції у створенні презентацій.

Нелінійна інтерактивна презентація.

Створити презентацію можна також на онлайн- сервісі PREZI. Тут не потрібно створювати слайди з «перелистуванням». Презентація в цій програмі виглядає одним полотном, інтерактивним полем елементів, кожен з яких може бути наближеним і акцентованим.

Інфографіка. Це візуальне зображення інформації призначене для швидкого сприйняття. Якщо ви думаєте, що ніколи не бачили інфографіку, то помиляєтесь. Це графіки, діаграми, схеми, карти. До наших послуг безліч онлайн – сервісів Infogr.am Vizual.Ly та інші.

Скрайбінг. Це презентація у вигляді анімаційного ролика. Для цього до наших послуг спеціальні онлайн-сервери GoAnimate, Moovly, PowToon.

Інтерактивні картинки Дають змогу вставляти картинки в зображення або додаткову інформацію: cервер ThingLink. Потребує реєстрації в фейсбук.

Онлайн –сервіс Гіховіна. Сервіс безкоштовний. Дозволяє створювати анімаційні аватарки, банери, слайд-шоу з ефектами. Сервіс російський, легкий в опануванні.

 Переваги хмарних технологій

´ не потрібні потужні комп'ютери

´ менше витрат на закупівлю програмного забезпечення і його систематичне оновлення

´ необмежений обсяг збереження даних

´ доступність з різних пристроїв і відсутня прив’язка до робочого місця

´ забезпечення захисту даних від втрат та виконання багатьох видів навчальної діяльності, контролю і оцінювання, тестування он-лайн, відкритості освітнього середовища

´ економія коштів на утримання технічних фахівців

Слайд 20. Є й ряд недоліків:

• хмарна послуга надається завжди якоюсь компанією, відповідно, збереження даних користувача залежить від цієї компанії;
• поява хмарних монополістів;
• необхідність завжди бути в мережі для роботи;
• небезпека хакерських атак на сервер (при зберіганні даних на комп'ютері ви в будь-який час можете відключитися від мережі і очистити систему за допомогою антивірусу);
• можлива подальша монетизація ресурсу - цілком можливо, що компанії надалі вирішить брати за послуги плату з користувачів.

Слайд 21,22,23

Свій виступ закінчу словами: «Педагоги не можуть успішно когось навчати, якщо в цей час ретельно не вчаться самі».(Алі Апшероні)

Посилання:

Можливості використання хмарних технологій в освітній та соціальній сферах. Сабліна М.А. – ISSN On line: 2312-829. Освітологічний дискурс, 2014, № 3(7).

1. Алексанян Г. А. Использование облачных сервисов Яндекс при организации самостоятельной деятельности студентов СПО [Текст] / Г. А. Алексанян // Педагогика: традиции и инновации (II): материалы междунар. заоч. науч. конф. (г. Челябинск, октябрь 2012 г.). — Челябинск: Два комсомольца, 2012. — С. 150-153.
2. Морзе Н.В. Як навчати вчителів, щоб комп’ютерні технології перестали бути дивом у навчанні? / Н.В. Морзе // Комп’ютер у школі та сім’ї. – №6 (86). – 2010. – С.10-14.
3. Рождественська Л.В. Дневник конференции. 10 шагов информатизации: призрак виртуальной учитель ской [Електронний ресурс]. – http://edugalaxy.intel.ru/index.php?automodule=blog&blogid=8&showentry=3664 – Назва з екрану.
4. Литвинова С. Г. Методика використання технологій віртуального класу вчителем в організації індивідуального навчання учнів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.10 “Інформаційно-комунікаційні технології в освіті” / С. Г. Литвинова. – К., 2011. – 22 с.
5. Хмарні технології як засіб розбудови інноваційної школи.

Литвинова С.Г. Україна, м.Київ, Методичний центр інформаційних технологій в освіті.

7. Використання комп’ютерних і цифрових технологій у роботі шкільного вчителя. Кетрін Нейв, Велика Британія.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//osvita.ua – 20.11.2014.- Назва з екрану.
8. Образование сегодня. 2014, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: info@ed-today.ru

http://www.educatorstechnology.com/2013/03/14-technology-concepts-every-teacher.html

9. Використання соціальних медіа на уроках.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//osvita.ua. – Назва з екрану.
10. Победа через поражение: как детей в Сингапуре учат математике с помощью «продуктивных провалов». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ru. – Назва з екрану.
11. Сервисы для организации перевёрнутого класса. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//newtonew.com/blog/post/265.
12. Образовательные видеоканалы для изучения английского[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//newtonew.com/blog/post/326.- Назва з екрану.
13. Хмарні технології [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://j.parus.ua/ua/358. – Назва з екрану.
14. http://youtu.be/fvGhLWuziBs;http://youtu.be/fCzPvXsNwFk;http://youtu.be/yQzvCShBLcs; http://youtu.be/Ak1VRe8GJlo

План роботи творчої групи  «Пошук» 

на 2015-2016 н.р.    

№з/п	Термін проведення	Тематика засідань	Форма проведення, метод проведення	Відповідальні
1	Вересень	1.   Підсумки роботи за 2014-2015 н.р. Обговорення та затвердження плану роботи творчої групи «Пошук» на 2015– 2016  навчальний рік.  2. Розподіл доручень між членами творчої групи.  3. Обмін інформацією про науково-методичну літературу.	Педагогічний діалог. Шкала думок  (обмін думками).	Керівник ТГ, члени ТГ
2	Листопад	Тема.    « Нові підходи до атестації педагогічних працівників».   1. Вивчення нормативних документів з питань атестації педагогічних працівників.  2. Дистанційна освіта педпрацівників.  3.Ознайомлення з новинками методичної літератури з даної проблеми.	Дискусійна трибуна. Інтерактивна вправа: « Дерево рішень».	Керівник ТГ, члени ТГ
3	Лютий	Тема. « Участь вчителів в  інноваційній  освітній діяльності.»  1.  Аналіз діяльності педагогів в блогах на сайті організації.  2.  Новітні технології інтерактивної діяльності вчителя. Створення скрайб - презентації.  3. Підготовка та участь педагогів в учительських конкурсах.	Методичний практикум. Марафон інновацій.	Керівник ТГ, члени ТГ Творчо працюючі вчителі.
4.	Квітень	Тема.  « Сучасні підходи організації навчання та виховання учнів з особливими освітніми потребами».  1.Вивчення досвіду роботи вчителів – новаторів .  2. Аналіз результатів роботи творчої групи.  3.Визначення основних напрямків ї роботи ТГ в наступному році.	Аукціон методичних ідей. Презентація. Анкетування педагогів.	Керівник ТГ, члени ТГ

Робота між засіданнями.

 1. Систематизація матеріалів періодичної педагогічної преси .

 2. Поповнення банку інноваційних технологій.      

 3. Апробація нових технологій, форм і методів навчання та виховання учнів з особливими

освітніми потребами.

 4. Взаємовідвідування уроків членами творчої групи.

 5. Аналіз діяльності педагогів закладу на шкільному сайті.


                                                  

Про організацію навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів

у  Сучасне законодавство України в галузі освіти забезпечує правові засади подальшого розвитку системи освіти в частині створення умов для навчання, реабілітації, соціальної адаптації, інтеграції в суспільство дітей з особливими потребами, у тому числі з інвалідністю. 

Нині діти з особливими потребами можуть здобувати освіту у різних типах загальноосвітніх навчальних закладів: спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах (спеціальні загальноосвітні школи з продовженим днем, школи-інтернати, спеціальні навчально-виховні комплекси, об'єднання, навчально-реабілітаційні центри далі – НРЦ), загальноосвітніх школах зі спеціальними та інклюзивними класами. Для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати навчальний заклад, місцеві органи управління освітою організовують індивідуальне або дистанційне навчання. Право вибору навчального закладу або форми навчання належить батькам дитини.

У спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах (далі – спеціальні навчальні заклади) з 1 вересня 2014 року запроваджено поетапне введення в дію нових навчальних планів, розроблених відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607 (далі – Державний стандарт).

Державний стандарт розроблений з урахуванням Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів» (далі – Державні санітарні норми і правила), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’

я України від 20.02.2013 № 144, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 410/22942.

З огляду на те, що Державними санітарними нормами і правилами зменшено гранично допустиме тижневе навчальне навантаження у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах, звертаємо увагу, що згаданою вище постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607 затверджено базові навчальні плани таких закладів І ступеня, розраховані на структуру початкової школи у складі підготовчого, 1-4 класів. Відповідно строк навчання у такій початковій школі становить 5 років (включаючи обов’язковий підготовчий клас), що забезпечує достатню кількість навчальних годин для засвоєння змісту освітніх галузей у поєднанні з проведенням корекційно-розвиткової роботи.

З урахуванням поетапного переходу спеціальних навчальних закладів на нові навчальні плани і програми (лист МОН від 25.06.2014 № 1/9-335 «Про навчальні плани та програми спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів на 2014/2015 навчальний рік») робочі навчальні плани на 2015/2016 навчальний рік для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, складаються:

для підготовчого, 1-3 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які         потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа), затвердженими наказом МОН України від 28.01.2014 № 80  (зі змінами, внесеними наказами МОН України від 11.02.2014 р. № 133 та       від 15.07.2014 № 828);

для 4 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 03.11.2004 р. № 849 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 852); 

для 5-6 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 22.04.2014 № 504 (зі змінами, внесеними наказом МОН України   від 11.06.2014 р. № 701);

для 7-10 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 09.04.2015 № 416 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.08.2008 р. № 778; 

для 11-12 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 12.02.2015 № 134.

Усі навчальні плани приведені у відповідність до чинних Державних санітарних норм і правил.

Під час складання робочих навчальних планів для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, дозволяється перерозподіл до 15 відсотків навчального часу, визначеного інваріантною частиною Типових навчальних планів. Всередині освітньої  галузі перерозподіл здійснюється за погодженням із місцевим органом управління освітою, між галузями – за погодженням із Міністерством освіти і науки України.

Навчальний процес у спеціальних навчальних закладів для дітей глухих та зі зниженим слухом організовується за програмами загальноосвітньої школи для 5-11 класів  (програми розміщені на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua). Вчителі вносять корективи до них з урахуванням індивідуальних особливостей учнів глухих та зі зниженим слухом та строку навчання у школі ІІ та ІІІ ступеня.

У межах програм для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей (програми розміщені на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua) для дітей із складними вадами розвитку (глухих та зі зниженим слухом у поєднанні з розумовою відсталістю) дозволяється вносити корективи з урахуванням індивідуальних особливостей даної категорії дітей. 

Навчальні плани для учнів з помірною розумовою відсталістю складаються на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня для розумово відсталих дітей з українською чи російською мовою навчання з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учнів.

Навчання дітей з помірною розумовою відсталістю здійснюється за спеціальними навчальними програмами для спеціальних навчальних закладів для розумово відсталих дітей та (або) за індивідуальною навчальною програмою. Допускається адаптація змісту освіти до пізнавальних можливостей учнів, що виявляється в зменшенні обсягу матеріалу, його спрощенні за характером і структурою, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем та постійне повторення навчального матеріалу у поєднанні з предметно-практичною діяльністю.

Корекційно-розвитковою складовою інваріантної частини навчальних планів спеціальних навчальних закладів регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями (вихованцями): розвиток слухового сприймання; розвиток зорового сприймання; розвиток мовлення; корекція пізнавальної діяльності; формування навичок просторового орієнтування; соціально-побутове орієнтування; формування компенсаційних способів діяльності; практичне використання знань, умінь і навичок (предметно-практична діяльність); розвиток комунікативної діяльності і творчості; фізичний розвиток. Така робота передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і потребує впровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації за індивідуальним та диференційованим підходом.

На основі узагальнення матеріалів вивчення діяльності навчальних закладів, інформацій органів управління освітою, листів батьків, громадських організацій можна зробити висновок, що можливості здійснення комплексної реабілітації в умовах спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) використовуються недостатньо. Режимом функціонування спеціальних навчальних закладів передбачено проведення навчально-реабілітаційного процесу у першій та другій половині дня із забезпеченням постійного фахового психолого-педагогічного супроводу. Це, насамперед, передбачає продовження активної реабілітаційної роботи в другій половині дня з використанням фахового потенціалу, досвіду роботи вихователів, які в більшості випадків є досвідченими педагогічними працівниками. 

З урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учнів з порушеннями слуху типові навчальні плани для дітей глухих та зі зниженим слухом розроблені з урахуванням пріоритетів білінгвального (двомовного) навчання (інтеграція словесної мови як мови навчання з українською жестовою мовою (далі – УЖМ) як мовою опанування та  інтеграція УЖМ як мови навчання з словесною мовою як мовою опанування). Такий підхід схвалюють наукові, методичні працівники, педагоги спеціальних навчальних закладів. 

Двомовне навчання у спеціальних навчальних закладах для дітей глухих та зі зниженим слухом передбачає одночасне використання двох мов (словесної та УЖМ). УЖМ  вивчається не лише як окремий предмет, а й використовується як засіб вивчення інших предметів. У старших класах особливо важливо забезпечувати зростання питомої ваги словесної мови з відповідним зменшенням обсягу використання УЖМ. За таких умов розширюється сфера використання словесної мови і забезпечується більш успішне формування в учнів мовленнєвих умінь. При цьому, за належної організації навчання, рівень засвоєння змісту предмета підвищується.

Не менш важливою є робота з розвитку продуктивних видів мовленнєвої діяльності – говоріння й письма. Необхідно спрямовувати увагу на розвиток уміння учнів з порушеннями слуху будувати діалоги та монологічні висловлювання за навчальним матеріалом і відповідними мовленнєвими ситуаціями.

Виконанню таких завдань сприятиме системна корекційно-розвиткова робота з розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови у глухих дітей та з розвитку слухового сприймання та формування вимови у дітей зі зниженим слухом із забезпеченням міжпредметних зв’язків.

Обов’язковою складовою у запровадженні двомовного навчання має стати робота з батьками учнів, громадськими організаціями тощо, спрямована на роз’яснення соціальної потреби в такій моделі навчання, її переваг, особливо у створенні передумов для подальшої соціалізації учнів та випускників з порушенням слуху. 

Нагадуємо, що Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями), щороку розміщується на офіційному сайті Міністерства та в Інформаційному збірнику МОН.

Права дітей з порушеннями психофізичного розвитку закріплені низкою законодавчих актів, спрямованих на забезпечення їм рівних з іншими дітьми можливостей для реалізації своїх конституційних прав, у тому числі права на освіту, та недопущення їх дискримінації. 

Запровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами у  загальноосвітній школі передбачає створення відповідних умов: доступність будівель і приміщень, використання адекватних форм і методів навчально-виховної роботи, психолого-педагогічний супровід, співпраця з батьками (особами, які їх замінюють). 

Нагадуємо, що відповідні методичні листи розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства і науки України в рубриці «Освіта дітей з особливими потребами».

Організація інклюзивного навчання передбачає надання дитині з особливими освітніми потребами психолого-педагогічної корекційної допомоги. Корекційно-розвиткові заняття проводяться в окремому приміщенні, простір якого слід розподілити з урахуванням потреб учнів. Зокрема, у приміщенні потрібно створити функціональні зони: навчальну, ігрову, зону релаксації, сенсорну тощо.

Відповідно до контингенту учнів з особливими освітніми потребами керівник навчального закладу визначає кількість учителів-дефектологів, асистентів учителя та, за потребою, асистентів дитини. Це відповідає пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів» від 06.12.2010 № 1205, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 грудня 2010 р. за № 1308/18603, яким встановлено, що за рахунок спеціального фонду загальноосвітні навчальні заклади можуть уводити додаткові посади.  

Додаткові посади можуть уводитися рішенням сесії місцевої влади за рахунок видатків місцевого бюджету. Це врегульовано частиною першою статті 14 Закону України «Про освіту», де йдеться про повноваження органів  виконавчої  влади  та  органів  місцевого  самоврядування,   серед   яких – встановлювати, не нижче мінімальних нормативів, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, обсяги бюджетного фінансування навчальних закладів системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпечувати фінансування витрат на їхнє утримання.

У разі відсутності можливості введення додаткової посади, зокрема асистента дитини, таку функцію можуть виконувати один із батьків або особа, визначена батьками (особа, яка їх замінює) в їхній письмовій заяві.  Це співвідноситься із статтею 59 Закону України «Про освіту» та статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», якими на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. 

Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані постійно дбати про фізичне здоров'я,  психічний  стан  дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей. Батьки є учасниками навчально-виховного процесу, мають сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати  повноцінну  домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу.

З урахуванням зазначеного, керівники загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються діти із складними порушеннями розвитку, у тому числі діти з аутизмом, синдромом Дауна та інші, зобов’язані забезпечити доступ до навчально-виховного процесу асистента дитини з числа батьків або осіб, які їх замінюють, з урахуванням вимог санітарного законодавства.

Законодавство в галузі освіти передбачає можливість створення загальноосвітнього навчального закладу нового типу – навчально-реабілітаційний центр (для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку). Саме у таких центрах діти з інвалідністю, ускладненою тяжкими порушеннями розвитку (у тому числі діти, які самостійно не пересуваються), можуть здобувати освіту відповідного рівня у поєднанні з реабілітаційними послугами. 

Система наукового обгрунтування та фахового супроводження процесу реабілітації дітей з тяжкими порушеннями розвитку в умовах їхнього навчання в НРЦ передбачає послідовне вирішення комплексних проблем, починаючи від складання індивідуальних навчально-реабілітаційних програм на основі індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда з наступним їх коригуванням. При цьому педагогічними, медичними працівниками забезпечується специфічність процесу реабілітації дитини з інвалідністю на основі здійснення індивідуального підходу, оскільки такі діти потребують фахового супроводження і підтримки на всіх вікових етапах, особливо в дошкільному та молодшому шкільному віці.

Діти з тяжкими порушеннями опорно-рухового апарату, які самостійно не пересуваються і потребують індивідуального догляду, зараховуються до інклюзивних груп при забезпеченні постійного супроводу асистентом дитини. Така норма встановлена пунктом 7 Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах, затвердженого спільним наказом МОН та МОЗ від 06.02.2015 за № 104/52.

З урахуванням актуальності питання звертаємо увагу на можливість створення, за наявності відповідної кількості дітей, окремих класів для учнів з розладами спектра аутизму. Саме у таких класах створюється навчально-корекційне середовище, що забезпечує індивідуальний психолого-педагогічний супровід учнів з розладами спектра аутизму для їх адаптації до шкільного життя та підготовки до навчання у спеціальних або загальноосвітніх навчальних закладах. Цьому сприятиме навчання дітей з аутизмом за індивідуальними програмами, складеними з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку кожної дитини. 

 Для формування навичок соціальної поведінки такі діти потребують спеціальних умов у спеціально організованому середовищі. Чим раніше таке середовище для дитини буде створено, тим успішнішою буде її адаптація та менше її розвиток відхилятиметься від норми.